З репертуару Михайла Гришка - песни, ноты

Украинские народные песни



Песни из репертуара Михаила Гришко, ноты для голоса в сопровождении фортепиано

 

 

Песни в исполнении М.Гришко
Українськi народнi пiснi
З репертуару Михайла Гришка
"Музична Украiна", 1978г.

содержание:

 

ВІД УПОРЯДНИКА

Народний артист Радянського Союзу Михайло Степанович Гришко (1901 — 1973) належить до тієї славетної когорти діячів мистецтва, з іменами яких тісно пов'язано становлення і розвиток радянського українського оперного театру.

Народився Михайло Степанович в м. Маріуполі (нині м. Жданов) в сім'ї робітника. Ще в дитинстві він полюбив народні пісні, які часто співав його батько. Ліричні, журливі, жартівливі — вони на все життя запали в душу Михайла, в майбутньому відомого співака.
Музичні здібності Гришка проявилися досить рано: вже семирічним хлопчиком він співає в аматорських сільських хорах. Незважаючи на неабияку природну обдарованість хлопця, дорога до розквіту його таланту була нелегкою. Підлітком розпочав він свою трудову діяльність, спочатку — розсильним, потім — молотобійцем, далі слюсарем, нарешті токарем-металістом на маріупольському заводі «Нікополь» (нині з-д ім. Ілліча).

Буремні події Великої Жовтневої соціалістичної революції докорінно змінили долю молодого робітника. В роки громадянської війни Михайло Гришко не стояв осторонь боротьби за утвердження нового життя. Він вступив до лав Червоної Гвардії, де разом з професіональними артистами брав участь в концертах для бійців Південного фронту.
Після демобілізації (1923 р.) Михайло Гришко працював на єлисаветградському (тепер кіровоградський) заводі «Червона зірка». Там він у вільний від роботи час гаряче віддавався участі у заводській художній самодіяльності. Кожен його виступ у концертах мав величезний успіх. Талант молодого співака помітили робітники і вирішили допомогти своєму товаришеві. За рекомендацією Райкому спілки металістів токаря Михайла Гришка було відряджено на навчання до Одеської консерваторії.
Здібний співак відразу привернув до себе увагу педагогів консерватори. Вже на другому курсі він успішно дебютує в Одеському оперному театрі, де блискуче виконує партію Онєгіна в опері П. Чайковського «Євгеній Онегін».

З 1927 року М. С. Гришко — соліст столичного Харківського оперного театру, а з 1936 — соліст Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка.
Сорок років пропрацював Михайло Степанович в оперних театрах. За цей період він виконав понад п'ятдесят партій як провідний драматичний баритон. Маючи тембр голосу виняткової краси, Гришко створив насправді незабутні вокально-сценічні образи. Він виконував як драматичні, так і ліричні партії: благородний, безкомпромісний Валентин («Фауст» Ш. Гуно) і підступний, жорстокий Скарпіа («Тоска» Д. Пуччіні), іскрометно-динамічний Фігаро («Севільський цирульник» Д. Россіні) і мужній Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), веселий, безпосередній Микола («Наталка Полтавка» М. Лисенка) і романтичний Демон в однойменній опері А. Рубінштейна.
Найбільш яскраві й вражаючі образи, створені М. Гришком,— це Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) і Ріголетто («Ріголетто» Д. Верді), а вершиною його творчих здобутків став образ Богдана Хмельницького в однойменній опері К. Данькевича.
Михайло Степанович не обмежувався роботою в оперному театрі, він також вів широку концертну діяльність.

Поруч з камерним, класичним репертуаром М. Гришко чародійно виконував численні українські народні пісні. Кращі їх варіанти увійшли до цього збірника. Серед них — «Ой не шуми, луже», «Повій, вітре, на Вкраїну», «Там, де Ятрань круто в'ється», «Ой важу я, важу», «Удовицю я любив» та інші.
Радянський уряд високо оцінив творчу працю М. С. Гришка, нагородивши його орденом Леніна, присвоївши йому звання народного артиста СРСР. Виконавська діяльність прославленого співака відзначена Державною премією СРСР.
Л. Ржецька

Ноты для баритона к украинским народным песням Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!