ДІВОЧІ МРІЇ
У п'єсі «Дівочі мрії» мелодія лірична, повільна, наспівна. П'єса побудована у варіаційній формі, мелодія проходить у різних тональностях, з драматичною кульмінацією в кінці (ре мінор).
При виконанні слід звернути увагу на такі особливості фразування: у 1-му такті — м'який акцент на кожну долю такту, в 2-му — перші чотири восьмих — легато. В 14-му такті підкреслити основну мелодію, а восьмі ноти, що обрамляють і прикрашають основну мелодію, мають другорядне значення.
ДІВОЧА ВЕСЕЛА
На відміну від попередньої, п'єса динамічна, деякою мірою жартівлива.
Твір побудовано в простій тричастинній формі. Середня частина (лц-бемоль мажор) контрастніша від першої й третьої.
Слід звернути увагу на акценти 1-го такту. У 2, 3 й 4-му тактах— акценти на других полях. Ритм пульсуючий. Усі акорди виконувати чітко. Особливо треба акцентувати останні 8 тактів.
Акорди першої частини мають звучати м'яко, а шістнадцяті—легко. В другій частині акорди чіткі, стаккатні, але обов'язково слід дотримуватись виконання зазначених акцентів. Шістнадцяті ноти тут теж потрібно грати легко.
НА ГУЛЯННІ
Це жартівлива п'еса-картинка. При розучуванні цього твору слід звернути увагу на такі особливості виконання: у перших восьми тактах вступу — на акцент, у 8-му та 9-му тактах так само, як у тактах 16-му й 17-му,— на лігу. В 11, 15 і 19-му тактах акцентуються слабкі долі. Особливо треба стежити за пе
регукуванням основної теми (40, 41 і 42-й такти правої руки та 43-й і 44-й такти — лівої).
Твір виконувати легко, грайливо. Це повинно відчуватися вже у вступі, який має звучати весело й завзято. Досягненню поставленої мети сприятиме чітке виконання штрихів, які в п'єсі досить різноманітні.
УВИВАНЕЦЬ
Виконується швидко, в характері народних закарпатських танців, з гострим мелодичним, синкопованим рисунком (4, 8, 12, 16, 28, 32, 36, 40, 44-й такти), що підкреслюється в уривчастих ходах басів (стаккато). Тема з варіюванням чіткої ритмічної основи мелодії проходить в різних тональностях.
Акорди першої частини слід виконувати важко, незважаючи на їх уривчастий характер (стаккато). Так само доцільно виконувати й баси. Зате шістнадцяті другої частини мають бути повним контрастом. їх необхідно виконувати жваво, легко і зв'язно. У заключній частині треба виділяти основну тему, слідкуючи за тим, щоб її не «забивав» акомпанемент.
РЕШЕТО
Мелодію викладено в різних тональностях. Основна тема іґєси — синкопована (непарні такти), баси грають чітко й легко. В парних тактах — стаккато, на другій чверті — акцент.
Танець виконується весело, легко, в швидкому темпі.
У першій і другій частинах треба стежити, щоб подвійні ноти непарних тактів гралися на легато, а парних — на стаккато.
В 3—4-й частинах необхідно чітко виділити нижній голос. Домогтись цього можна легким акцентуванням підголоска. Октави слід грати «важкою» рукою, але не затискувати її. Особливу увагу треба приділити акордам лівої руки в заключній частині: вони не повинні заважати сприйманню основної мелодії.
ЗАКАРПАТСЬКІ НАСПІВИ
Музику побудовано у варіаційній формі на основі українських народних мелодій Закарпаття. Одна тема виконується в різних тональностях. Гострий ритмічний рисунок чергується, переходячи з правої до лівої руки. Багатство мелодичних барв народних наспівів Закарпаття надає танцювальній мелодії задушевності.
Необхідно звернути увагу на технічні труднощі виконання: чергування акцентів, слабку й сильну долі та форшлаги. В октавному ході правої руки — кульмінація всього танцю. Октави слід грати повним звуком, але руку не затискувати.
Форшлаг соль-ліез бажано скрізь грати четвертим пальцем з тим, щоб акцент припадав на більш сильний — третій. У той же час аналогічний форшлаг ре-ліез треба виконувати третім пальцем. Подвійні ноти в басах слід грати легко.
ТАНЦЮВАЛЬНА ХОРОВОДНА
У «Танцювальній хороводній» звернути увагу на ліги в правій руці 1, 2, 3 і 4-го тактів (у 4-му такті ліга з подвійних нот переходить до акордового звучання). Уважно простежити під-голосочну поліфонію (9—15-й такти), де мелодія передається з правої руки до лівої.
Твір виконується «на одному диханні», без зупинок і пауз.
ГОПАК
П'єса складається з 4-х частин, виконується в швидкому темпі, з повільним прискоренням. У 1, 2, 5, 6-му тактах першої частини акценти позначені на кожну долю такту. Уважно виконувати 10-й та 11-й такти, де дві вісімки заліговані, а дві — стаккато.
Такі ж самі фігури повторюються в 12, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23-му тактах. Тут же у частково зміненому вигляді повторюється перша частина «Гопака».
Третя частина (ре мажор)—ритмічна. В 42, 43-му тактах— акценти на слабку долю тактів, те ж саме і в тактах 46, 47, 50, 51-му.
Четверта частина (фінал) закінчується насичено, бравурно, емоційно.
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТАНЕЦЬ «КОЛОМИЙКА»
Мелодія танцю щедро насичена синкопованими ритмами, прикрашена мелізмами.
Виконавцям слід звернути увагу на фразування: у 1, З, 5-му тактах дві перші вісімки заліговані, дві інші — без ліг. У 17—22-му тактах у правій руці до основної мелодії додається підголосок. З 33-го такту звернути увагу на мелізми. З 49-го такту в лівій руці необхідно підкреслити хроматичний хід, що йде донизу.
Кульмінацію танцю підкреслюють кінцеві октавні послідовності головної теми. Якщо початок танцю «прозорий», то закінчення має бути «важким».
У тактах 17—22-му (та аналогічних їм) слід на легато грати нижній голос, а верхній виконувати стаккато. Тоді мелодія буде рельєфною і в той же час добре відчуватиметься протиставлення їй.
УКРАЇНСЬКИЙ БАЛЬНИЙ
П'єса виконується енергійно, чітко й ритмічно. Частини її контрастні: якщо перша (вісім тактів на початку)—бравурна, то друга (9—18-й такти) — м'яка й лірична.
Велику увагу слід звернути на акценти: у 1-му такті на першій чверті і в 2-му такті на другій чверті, а також при повторенні — у 5-му й 6-му тактах. Уважно дотримуйтесь фразуваль-них ліг (такти 10—15-й), фрази виконуйте ніжно й м'яко.
Кульмінація починається з 36-го такту, цю частину треба грати рішуче, акцентуючи другі долі 36—37, 40—41-го тактів. Мелодію лівою рукою грати легко, пам'ятаючи, що основну мелодію виконує права рука.
Темп п'єси швидкий, тому необхідно стежити, щоб рука була незатисненою, особливо на акордах і подвійних нотах. До речі, в п'єсі є чимало місць, де руку можна звільняти: це шістнадцяті ноти, побудовані на гамових послідовностях.
ХОРОВОД КВІТІВ
Це танцювальна картинка. Художній музичний образ — прославлення природи. Мелодія плавна, наспівна. Звернути увагу на ліги (1 — 10-й такти) при чіткому виконанні акомпанементу (ліва рука).
Твір складний для виконання. В середній частині (17—20-й такти) треба звернути увагу на проведення підголосочних ліній. Наприклад, у правій руці дві лінії проведення мелодії: цілій ноті протиставлені зліговані вісімки, одночасно в лівій — проходить мелодичний рисунок із синкопами. В 25—28-му тактах правої руки теж дві лінії мелодичного рисунка. Основний плавний мелодичний рисунок (зверху) оточують синкоповані ноти. Це найважчий епізод всього твору, тому над ним слід попрацювати окремо.
Звертати увагу на фразувальні ліги.
Весь танець виконувати м'яко, лірично.
ЖАРТІВЛИВА ПОЛЬКА
Ритмічно-гостру музику побудовано на коротких фразах (поспівках). У вступі (9 тактів) подано Імітацію голосів курочки й півника з гострим стаккатіссімо, жорсткими акцентами на других долях 2-го й 4-го тактів.
Необхідно звернути увагу на прикраси мелодії в 11 —13, 15, 19, 21 та 23-му тактах.
У другій частині польки з 26-го такту слід уважно поставитись до фразування: чотири заліговані шістнадцяті і восьмі з акцентом (26-й такт), у 26—29-му тактах — дві вісімки з акцентом і чотири заліговані шістнадцяті ноти і т. д.
У тріо (фа мажор) ритм польки змінюється. В 50-му такті перша чверть — акцентована, дві вісімки — заліговані, і далі ритм змінюється в кожному такті.
Слід стежити за точним виконанням акцентів і ліг, що допомагають зберегти жартівливий характер і танцювальний колорит польки.
ВЕСЕЛИЙ ТАНОК
Пісенна мелодія п'єси викладена у варіаційній формі. Вступ складається з двох частин: перші чотири такти — трелі на половинних нотах, а наступні чотири такти, що приводять до головної теми, підкреслені синкопами.
У 9-му й 10-му тактах — чотири акценти на кожну чвертку. Вони вимагають яскравого й виразного виконання. У другій частині твору (14, 18-й такти) — синкопи. У третій частині (ре мажор) легкі ноти виконувати форшлагами (ЗО, 31-й такти) і після них — два контрастні такти (32, 33-й). Таке чергування відбувається протягом усієї третьої його частини.
Повторення головної теми приводить до фіналу твору. У фіналі головна тема — оптимістична, життєрадісна. П'єса виконується легко, весело й завзято.
Форшлаг та акцентовані ноти треба виконувати так само, як і в «Закарпатських наспівах».
ПАРУБОЧИЙ ТАНЕЦЬ
Виконується в чіткому ритмі. Написаний у простій тричас-тинній формі, з наспівною середньою частиною. Основній темі, що проходить у басу, передує вступ у коротких, рвучких акордах, з акцентами на третю й четверту долі такту. Звернути увагу на четверту долю, на акценти 12, 16 та 18-го тактів.
З 19-го такту мелодія проходить у правій руці, а потім переходить до лівої (імітація).
Середня частина, що контрастує з першою, вольовою темою,— лірична, наспівна, її слід виконувати м'яко, дуже зв'язно.
Починаючи з 47-го такту, йде повільне нагнітання мелодії в гострих, коротких акордах, як підготовка до появи бравурної головної теми.
Звернути увагу на синкопи в басу 60—62-го тактів. П'єса закінчується бадьорими мажорними акордами. Всі акорди (окрім тактів 39-го й 42-го) виконуються гостро і дуже чітко. Одинарні ноти — це виключне легато; їх треба виконувати протяжно (за винятком тих, на яких позначено стаккато), наспівно, не розриваючи фраз.
Оскільки партія лівої руки складніша, ніж партія правої, її слід повчити окремо.
ГУЦУЛЬСЬКИЙ КОЗАЧОК
П'єса швидкого, бадьорого характеру. Виконується емоційно, граціозно, з чітким дотриманням ритму.
Звернути увагу на точне виконання графічних динамічних позначень.
Твір побудовано на повільному збільшенні динамічного напруження, що приводить до фінальної кульмінації.
Важливо зберегти однаковий характер виконання як одинарних нот, так і акордів. Тема має звучати ніжно, але в той же час у другій половині періоду (такти 9—16-й та аналогічні їм) повинна відчуватись якась загостреність у звучанні.
Особливу увагу слід звернути на повернення до основної тональності в кінці твору: тут тема звучить дещо «грузно», але з «натяком» на мелодійність початку твору. Тому акорди, крім акцентованих, повинні звучати м'яко, хоча і підкреслено.
ПІСНЯ
Повільна, плавна мелодія. П'єса розпочинається тихо, в кульмінації досягає значної сили і закінчується надзвичайно тихо.
Основна тема твору повторюється у варіаційній формі в різних тональностях. Ліва рука повинна грати надзвичайно м'яко, підкреслюючи лише 3-й та 9-й такти.
Слід звернути увагу на акценти і на зміну легато: в 1-му такті заліговано дві чверті, у другому — по дві восьмих в правій руці, в третьому — чотири восьмих у лівій руці і т. д. Обов'язковим для виконавця є також точне дотримання зазначених динамічних відтінків.
Увесь твір виконується в м'якій, «акварельній» манері.
ХОРОВОД
Основна мелодія хороводу — пісенна. Тема варіюється в різних тональностях. У творі — дві лінії. У правій руці (9—26-й такти) мелодія виконується легато на відміну від дрібних нот стаккато. Ліва рука грає м'яко, допомагаючи розкриттю мелодичного рисунка в правій руці.
У перших чотирьох епізодах (між репризами) і двох заключних (власне, весь мі мінор) обов'язково слід грати також і великим пальцем. У противному разі буде важко передати характер п'єси. Середню частину ля мінор можна виконувати підкреслено. Це створить певний контраст у звучанні всієї п'єси.
ДІВОЧИЙ КОЗАЧОК
П'єса виконується жваво, граціозно. Виконавцеві необхідно звернути увагу на ліги (2—6-й такти) та на акценти на слабку долю (2, 3, 6-й такти).
Починаючи з 37-го такту, слід уважно поставитись до акцентів та ліг, що з'єднують ноти через тактові риски.
Початок твору має бути дуже легким, незважаючи на акценти: вони ніби «украплюються» в мелодичну лінію. Друга частина повинна бути наспівною.
Особливо уважно слід поставитись до останньої частини: їй властиві не лише мелодичні звороти, а й цікавий ритмічний рисунок, над яким доведеться попрацювати окремо.
УКРАЇНСЬКИЙ ВЕСІЛЬНИЙ
П'єса починається вступом, який визначає загальний її настрій. Звернути увагу на акценти (другі чвертки) в 14, 16, 20 і 32-му тактах.
Танець побудовано у варіаційній формі з повільною зміною музичного рисунка (кінець твору).
При третьому проведенні основної мелодії звернути увагу на соло в лівій руці (гострі, рельєфні акценти).
ВЕСНЯНКА
Мелодія яскраво-образна, виразна, проходить в різних тональностях і розкриває художньо-емоційний сюжет твору.
У правій руці музичний рисунок з багатьма динамічними позначками (ліги, акценти тощо) ніби сплітає мереживо з мелодії та підголосків.
Музика цієї п'єси-хороводу побудована на хвилеподібному рухові, що, поступово набираючи динамічного розвитку, наприкінці затихає.
УКРАЇНСЬКЕ РОНДО
П'єса побудована на основі українських танцювальних мелодій у формі рондо, де основна тема проходить декілька разів. Між основними частинами введено дві побічні теми, які є контрастом до основної.
У виконанні помітно дві лінії: в той час як права рука виконує легато, ліва — чітко, ритмічно — стаккато.
Необхідно звернути увагу на фразування: фраза — чотири такти початку — відмінна від фрази наступних чотирьох тактів і т. д.
У середній частині (мі-бемоль мажор) слід уважно поставитись до проведення підголосочної поліфонії: головна тема спочатку проходить у правій руці, потім переходить у ліву. Вона виконується тричі, але кожного разу в лівій руці акомпанемент проводиться в різних ритмічних варіантах.
Окремо звернути увагу на кульмінацію твору (третє проведення основної теми).
У п'єсі наявні елементи віртуозності, що являють собою певні технічні труднощі. Вона може бути окремим номером концертної програми.