З репертуару Миколи Кондратюка - пiснi ноти

Украинские народные песни

Песни из репертуара баритона Николая Кондратюка, ноты для голоса в сопровождении фортепиано

 

 

Украинские народные песни для вокала
Українськi народнi пiснi
З репертуару Миколи Кондратюка
"Музична Украiна", 1977г.

содержание:

 

СЛОВО ПРО МИТЦЯ

«Чільне місце в моєму репертуарі займають українські народні пісні»,— ці слова народного артиста УРСР, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка та Міжнародного конкурсу вокалістів Миколи Кіндратовича Кондратюка виразно характеризують його ставлення до народної пісенності та її роль у творчому житті митця. Українські народні пісні він виконує у багатьох містах і селах нашої країни, лунали вони в його яскравій, самобутній інтерпретації майже у сорока країнах світу.
Народився М. К. Кондратюк 5 травня 1931 року у Старокостянтинові Хмельницької області в родині військовослужбовця. Того ж року батька перевели по службі до Полтави. Дитячі та юнацькі роки майбутнього артиста минули у славному співочими традиціями краї, тому недаремно полтавці вважають М. Кондратюка своїм земляком.

Закінчивши семирічку, він поступив до школи ФЗН № 1 при Полтавському паровозоремонтному заводі. Потім працював монтажником, котельником, будував Кременчуцький мостобудівний завод (тепер КРАЗ), а для вечора була улюблена пісня. Тут і почав прилучатись до мистецтва. На огляді художньої самодіяльності обдарованого юнака, помітили і запросили до Полтавського музичного училища. З 1950 року М. Кондратюку лавах Радянської Армії. Після перемоги на огляді армійської художньої самодіяльності його зарахували до ансамблю Київського військового округу.
1953 року М. Кондратюк стає студентом Київської ордена Леніна державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Під керівництвом заслуженого діяча мистецтв УРСР О. О. Гродзинського починалася наполеглива, цілеспрямована праця, яка привела співака до вершин майстерності. Навчання він поєднував з роботою в Українському народному хорі під керівництвом Г. Г. Верьовки.
Після закінчення консерваторії М. Кондратюка запросили до Державного ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора академічного театру опери та балету УРСР, а згодом — до Великого театру СРСР. М. Кондратюк блискуче виконує провідні партії з опер вітчизняних і зарубіжних класиків, а також українських радянських композиторів: Ігоря («Князь Ігор» О. Бородіна), Алеко («Алеко» С. Рахманінова), Жермона («Травіата» Дж. Верді), Павла («Перша весна» Г. Жуковського), Максима («Арсенал» Г. Майбороди), Гната («Назар Стодоля» К. Данькевича) та ін.

1959 року на VII Всесвітньому фестивалі молоді й студентів у Відні молодий артист перемагає на конкурсі вокалістів, що проходив під головуванням відомого італійського співака Тіто Скіпа.
Після стажування в Міланському театрі «Ла скала» під керівництвом Дженарро Барра та Енріко П'яцца М. Кондратюк продовжує інтенсивну вокальну діяльність в Укрконцерті. За концертні програми 1970—1971 років, у яких головне місце займали твори про В. І. Леніна та улюблені твори Ілліча, співакові присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка. 1973 року за видатні заслуги у мистецтві йому присвоєне високе звання народного артиста УРСР. М. Кондратюк—виконавець численних патріотичних пісень радянських композиторів. Згадаймо хоча б такі — «Я люблю тебе, життя», «В таку добу жив на землі». 1972 року М. Кондратюк очолив кафедру оперної підготовки, а з грудня 1974 року— він ректор Київської консерваторії. Керуючи навчально-виховним процесом провідного музичного вузу республіки та одночасно Музичним товариством УРСР, Микола Кіндратович успішно продовжує концертно-виконавську і громадсько-політичну діяльність як депутат Верховної Ради УРСР, член Радянського комітету захисту миру, його було обрано делегатом XXV з'їзду Комуністичної партії України.

У виконанні народних пісень розкривається багатогранне артистичне обдарування М. Кондратюка, співака з рідкісної краси голосом, насиченим широкою палітрою звукових барв, емоційних відтінків. До його репертуару входять пiснi, рiзноманiт за жанром i характером: задушевнi лiричнi піснi-романси («Вечір надворі», «Стоїть гора високая»), побутові, жартівливі («Мала мати одну дочку», «Та були в кума бджоли», «Ой важу я, важу»,), патріотичні («Ой там, за Дунаєм»).
До збірки ввійшли кращі обробки народних пісень М. Лисенка, Б. Лятошинського, Г. Майбороди та інших композиторів, пісня на слова Т. Г. Шевченка «По діброві вітер виє». І кожну з цих пісень митець виконує по-своєму, неповторно, створюючи власні музичні образи. В цьому одна з особливо привабливих рис виконавського таланту Миколи Кондратюка.
В. Золочевський, доктор мистецтвознавства

Украинские песни из репертуара Кондратюка Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!