Украинские народные песни из репертуара Оксаны Петрусенко

Українські народні пісні з репертуару Оксани Петрусенко
"Музична Украiна", 1990г.

Зміст:

Від упорядника

Народна артистка України Оксана Андріївна Петрусенко (1900—1940) широко відома не лише як видатна оперна співачка, але і як талановита виконавиця українських народних пісень.
Співати Оксана почала ще в школі, власне, тоді вона й відчула, як благодатно впливає на неї народна пісня. Пізніше славетна співачка занотує у щоденнику: «Чи може загинути велика творчість народна, творчість, яка йшла від самої мислі, від самого серця? Згадую пісні моєї матері, журні пісні, які не можна було слухати без сліз. То були пісні недолі, то були пісні гіркого життя, в якому жила моя мати, то були пісні народу, який знав панську неволю. А як умів радіти, як умів веселитися цей народ, коли траплявся хоч один радісний день в його житті. Скільки веселощів, скільки яскравості в цих піснях...»
Творчий шлях Оксана Петрусенко розпочала 1918 року в українській пересувній трупі І. Саратовського. Музичну частину в ній очолював диригент і композитор П. Бойченко. Він одразу ж оцінив і визнав блискучі вокальні дані майбутньої співачки. П. Бойченко здійснив для неї кілька обробок українських народних пісень, серед яких, зокрема: «Зелененький барвіночку», «Гандзя», «В кінці греблі шумлять верби» та ін. Пізніше спеціально для Оксани Петрусенко були здійснені обробки українських пісень О. Сандлером, Л. Кауфманом, В. Йоришом та ін.
Надзвичайно сильне враження справляла у виконанні Оксани Петрусенко пісня «Чого вода каламутна». Трагічна ситуація, відтворена в пісні, проймала і саму виконавицю, і усіх, хто мав щастя слухати її пристрасний солов'їний голос...
Зовсім по-іншому виконувала Оксана Петрусенко веселі та жартівливі пісні: «Ой джиґуне, джиґуне», «Гандзя», «Чом, чом не прийшов», «Ходить гарбуз по городу» та ін. Народний гумор, дотепність, життєрадісність були її душевним багатством, її стихією.
Талант Оксани Петрусенко високо цінував корифей українського театру, актор і режисер Панас Карпович Саксаганський, з яким вона зустрілась на початку свого творчого шляху. Він перший розкрив у ній секрети неабиякого сценічного перевтілення. Співачка ніколи не забувала свого вчителя, часто його відвідувала, співала йому українських народних пісень. Під час однієї з таких зустрічей Панас Карпович сказав: «Ось зараз ви проспівали мені «Там, де Ятрань круто в'ється». Чудова пісня і ви виконали її, як співає народ, розкривши в ній народну душу».
Все менше залишається людей, які особисто чули виконання Оксани Петрусенко (автор цих рядків була постійним акомпаніатором у концертах співачки), тож хочеться якомога повніше зберегти її творчий здобуток.
Упорядковувати збірку було досить не просто: нотний архів Оксани Андріївни в значній частині загубився під час війни. Тому фортепіанний супровід більшості обробок довелося відтворювати із записів українських народних пісень, зафіксованих на платівках.
До збірки увійшли майже всі українські пісні, які співала Оксана Петрусенко. При підготовці текстового матеріалу збережено її виконавську редакцію. Всі пісні подаються в тих обробках, в яких їх виконувала співачка.

• ВІЮТЬ ВІТРИ. Слова І. Котляревського (народний варіант), обробка М. Лисенка
• ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ. Обробка М. Лисенка
• ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ БАРВІНОЧКУ. Обробка П. Бойченка
• В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ. Обробка П. Бойченка
• ГАНДЗЯ. Слова і мелодія Д. Бонковського (народний варіант), обробка П. Бойченка
• ЧИ Я В ЛУЗІ НЕ КАЛИНА БУЛА. Обробка О. Сандлера
• ОИ ДЖИГУНЕ, ДЖИҐУНЕ. Обробка О. Сандлера
• ОЙ ДІВЧИНО-НЕБОГО. Обробка О. Сандлера
• КУЛИК ЧАЙКУ ЛЮБИВ. Обробка О. Сандлера
• ТАМ, ДЕ ЯТРАНЬ КРУТО В'ЄТЬСЯ. Обробка В. Йориша
• ЧОМ, ЧОМ НЕ ПРИЙШОВ. Обробка О. Чишка
• ОЙ НЕ СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ. Обробка Л. Кауфмана
• СПАТЬ МЕНІ НЕ ХОЧЕТЬСЯ. Обробка Л. Кауфмана
• ОЙ ПОПЛИВИ, ВУТКО. Обробка Л. Кауфмана
• ОЙ НА ГОРУ КОЗАК ВОДУ НОСИТЬ. Обробка Л. Кауфмана
• СОЛОХА. Обробка Л. Кауфмана
• КОЛО ГАЮ ПОХОДЖАЮ. Обробка Л. Кауфмана
• БОЛИТЬ МОЯ ГОЛІВОНЬКА. Обробка Л. Кауфмана за В. Иоришем
• НАЩО МЕНІ ЧОРНІ БРОВИ. Слова Т. Шевченка (народний варіант), мелодія Д. Бонковського, обробка Л. Кауфмана
• СТОЇТЬ ГОРА ВИСОКАЯ. Слова Л. Глібова (народний варіант), обробка Н. Скоробагатько
• ОЙ ВЕРБО, ВЕРБО. Обробка Н. Скоробагатько
• ОЧЕРЕТ ЛУГОМ ГУДЕ. Обробка Н. Скоробагатько
• ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ. Обробка Н. Скоробагатько
• ОЙ У ПОЛІ. Обробка Л. Ревуцького

Скачать ноты

Спасибо Вадиму за сборник!

РАДОСТНЫЙ ТАЛАНТ

Рано оборвался творческий путь талантливой украинской певицы Оксаны Петрусенко. Ее дарование с наибольшей силой развернулось на сцене Киевского театра оперы и балета. Но всего лишь немногим более пяти лет довелось ей работать в прославленном коллективе.
Талант Петрусенко формировался в трудные послереволюционные годы. Родившись в семье бедняка, Оксана не могла в юности получить систематическое музыкальное образование, так что приходилось рассчитывать только на собственные силы. Начинала она свой путь в коллективах художественной самодеятельности. А в 1918 году ее приметили руководители Херсонского музыкально-драматического театра. Об этом эпизоде рассказывает педагог певицы Е. Д. Лучицкая: «Однажды ко мне прибежал взволнованный П. П. Бойченко (наш заведующий музыкальной частью и дирижер) и, схватив за рукав, молча потянул за собой.
— Что случилось? — спрашивала я, еле успевая за ним.
— Нашел бриллиант! — отвечал он и тащил меня дальше.
Возле пианино стояла девушка в старой солдатской шинели и нервно теребила концы поблекшего платка.
— Как твое имя? — спросил Бойченко.
— Оксана.
— Ну, что же ты нам споешь, Оксана? Спой нам «Виют витры». Знаешь?
— Знаю, — ответила девушка. И запела.
Голос О. Петрусенко стоит услышать только раз, и уж больше не забудешь его, не спутаешь ни с каким другим. Она не просто выходила на сцену петь, она выходила сказать людям что-то сокровенное, выходила, чтобы отдать им свое сердце. Она жила песней и умела передать ее первозданную красоту и силу».
Да, с детства полюбила Петрусенко народную песню и, уже став профессиональной артисткой, сохранила эту любовь, умела с покоряющей простотой и естественностью донести до слушателей всю бесхитростную прелесть народных мелодий. Вместе с М. Литвиненко-Вольгемут и И. Паторжинским она стала истинным первооткрывателем и страстным пропагандистом неиссякаемых сокровищ украинского песенного фольклора. И можно только радоваться, что в записи сохранились образцы ее замечательного искусства.
Еще в пору гражданской войны Петрусенко исполняла песни не только на театральной сцене, но и перед защитниками  молодой  Советской власти. Ее выступления во фронтовых концертах пользовались неизменным успехом у бойцов Красной Армии. Лишь много позднее появилась у нее возможность профессионального совершенствования. С 1924 года Петрусенко учится на вокальном факультете Киевского музыкально-драматического института. К сожалению, и после этого артистическая карьера Петрусенко складывалась как-то фрагментарно. По нескольку сезонов пела она в оперных труппах Казани, Свердловска, Самары, пока наконец в 1934 году не стала солисткой Киевского театра.

И вот последнее пятилетие. Последнее и самое плодотворное. На украинской столичной сцене Петрусенко демонстрирует не только достоинства своего обаятельного лирико-драматического сопрано, но и зрелое мастерство оперной актрисы. Не так уж много партий успела она подготовить, но сама их разноплановость говорит о широком диапазоне творческих возможностей певицы. С тонким чувством национального колорита звучали у нее партии украинского классического репертуара — Наталки в опере Н. Лысенко «Наталка-Полтавка» и Оксаны в «Запорожце за Дунаем» С. Гулак-Артемовского. Она исполняла ведущие роли в произведениях русских композиторов (Наташа в «Русалке», Купава в «Снегурочке», Ярославна в «Князе Игоре», Татьяна в «Евгении Онегине», Лиза в «Пиковой даме»). Многим запомнились и ее вердиевские роли — Джильда в «Риголетто» и Виолетта в «Травиате». Наконец, она участвовала и в постановках новых опер советских авторов. К числу ее несомненных достижений относятся партии Лушки («Поднятая целина» И. Дзержинского), Натальи («В бурю» Т. Хренникова) и особенно Лии («Щорс» Б. Лятошинского).
Один из критиков назвал талант Оксаны Петрусенко ясным и радостным. С таким определением нельзя не согласиться и сегодня, слушая сохранившиеся записи выдающейся украинской певицы.

Клендарь В мире музыки 1980г.